Пятница, 29.03.2024, 08:29
Приветствую Вас Гость | RSS
ДМШ.ua
Главная » Статьи » История музыки » Русская музыка

Ніколай Римський-Корсаков. Кілька слів про митця та його життя.
 Кожний великий художник неповторний, як, можливо, і кожний неповторний художник – великий. Один з класиків російської музичної культури Ніколай Римський-Корсаков – неповторний великий художник, який створив дуже багато різнобарвних музичних полотен, використовуючи для цього замість масляних фарб, гуаші та пастелі, звук та тембр, які майстерно змішував на палітрі звучання музичних інструментів симфонічного оркестру.

Творчість цього талановитого композитора – живе втілення досягнень світової музичної культури з одного боку, з другого - поезії та самобутності російського національного музичного (і не тільки) мистецтва. В його творах своєрідно втілилися, «лягли» на глибинний національний творчий світогляд  та поєдналися основоположні напрямки в мистецтві ХІХ століття - реалізм і романтизм. Художник музичного тембру проголошував реалізм основою свого художнього світогляду, але разом з тим в певних особливостях музичної мови, в трактуванні реальних образів в своїх творах композитор стикався з музичним романтизмом. Це і опоетизовані явища дійсності, і природа, яка набуває рис живої людини, поводиться як особистість, і образи фантастики, які присутні як завуальовано в «чистих» музичних жанрах, так і реально в синтетичному музично-драматичному жанрі опери. Композитор вважав фантастичний елемент для музики завжди вдячним і благодатним. Мабуть через це з п’ятнадцяти опер, що написані ним, дев’ять створені на казкові або легендарні сюжети.

Народився Римський-Корсаков у провінційному містечку Тихвіні Петербурзької губернії. Спочатку життя майбутнього великого композитора носило традиційний  для дітей з кращих дворянських сімей характер: добротна домашня освіта з обов’язковим вивченням іноземних мов та уроками музики; згодом – закритий навчальний заклад – в даному випадку це був привілейований Морський кадетський корпус в Петербурзі, бо в роду Римських-Корсакових було чимало відомих моряків, потім служба і морська кар’єра. Після закінчення Морського корпусу у 1862 р. Римський-Корсаков відправився у трьохрічне навколосвітнє плавання, під час якого він побачив багато країн, а головне – зрозумів і полюбив море. Образ моря – то привітного й манливого, то грізного, що приголомшує своєю величчю – назавжди увійшов саме тоді до творчої свідомості майбутнього композитора. Враження від морських подорожей втілилися через деякий час в дивовижних морських пейзажах, які йому вдалося зберегти завдяки своєму «кольоровому» слуху засобами «оркестрових» фарб в таких музичних творах, як опера «Садко», симфонічна сюїта «Шахерезада»,  Перша симфонія.  

Професійні заняття музикою почалися у Римського-Корсаково тільки з вересня 1859 року, після знайомства з Федором Канілле – відомим на той час піаністом-віртуозом і педагогом. "Я глибоко вдячний йому за спрямування мого смаку та за загальний розвиток моїх композиторських здібностей”, – писав згодом композитор.

В листопаді 1861 року завдяки Камілле відбулася зустріч Римського-Корсакова з Мілієм Балакірєвим та іншими членами композиторської групи "Могутня кучка”. На той час ця «творча спілка» була однією серед багатьох шкіл та естетичних напрямків у російській музичній культурі другої половини ХІХ століття. Цей музичний колектив склали п’ять російських композиторів – Мілій Балакірєв, Цезарь Кюї, Модест Мусоргський, Алєксандр Бородін та Ніколай Римський-Корсаков. Їх об’єднували не тільки спільні заняття і міцна дружба, а й спільні погляди на музичне мистецтво, загальні цілі та завдання. Становище кожного з цих митців в історії російської музики різне: Балакірєв відомий насамперед як голова музичного гуртка, так званий «ідеологічний центр»; Мусоргський, Бородін та Римський-Корсаков своїми творами започаткували новий період в російській музичній культурі, наблизили її до рівня Європейського мистецтва, що вже мало в багажі розвитку декілька століть; значення Кюї скромніше, але йому теж належить законне місце в історії музичної культури Росії як музичного критика та пропагандиста сучасної йому російської композиторської школи.

 

Ніколай Римський-Корсаков. Кілька слів про митця та його життя.
  Знайомство з цими яскравими музичними діячами  стало ключовим моментом в житті Римського-Корсакова. Саме в балакірєвському гуртку він встав на шлях професійної композиторської творчості, отримавши для цього необхідну моральну підтримку і допомогу більш досвідчених колег. Згодом активною учасницею музичних вечорів балакирєвського гуртка стала жінка композитора – Надєжда Пуртгольд – блискуча піаністка, постійний виконавець творів "кучкістів”, талановита натура, відданий друг та помічник композитора. Пізніше Римський-Корсаков знайомиться ще з одним російським видатним композитором – Петром Чайковським, який теж тоді знаходився тільки на початку свого плідного творчого шляху. Останній не входив до гуртка «Могутня кучка», навпаки, він знаходився ніби в творчій опозиції до  неї, до її ідеологічних пріоритетів. Потім Чайковський взагалі покинув Петербург та переїхав до Москви в щойно відкриту там консерваторію, куди був запрошений на посаду професора. Можливо саме тоді започаткувалось негласне протистояння між московською та петербурзькою композиторськими школами та діячами мистецтва. 

Важливою подією в музичній діяльності Римського-Корсакова був його вступ восени 1871 року до числа професорів Петербурзької консерваторії. Можна стверджувати, що початок його викладацької діяльності став новим етапом у формуванні професійної композиторської та музично-теоретичної освіти в Петербурзі. За роки викладання в Консерваторії (1871—1908) Рімскій-Корсаков виховав багато видатних музикантів, деякі з яких надалі самі стали професорами Консерваторії, як, наприклад, Анатолій Лядов та Ніколай Мясковський. Серед його студентів з теорії музики та композиції – композитори  Сергій Прокоф’єв, Ніколай Чєрєпнін, Антон Арєнський а також майбутній академік, музикознавець Боріс Асаф’єв. Під його впливом починав свій творчий шлях всесвітньо відомий композитор Ігор Стравінскій. В його класі навчалось багато майбутніх основоположників національних композиторських школ України (Микола Лисенко), Прибалтики (Язепс Витол), Арменії (Алєксандр Спендіаров), Грузії (Мелитон Баланчівадзе). Його лекції відвідував італійський композитор Отторіно Рєспігі а також польський скрипаль Еміль Млинарський. Але неможливо тут перерахувати всіх тих відомих музикантів та композиторів, що вийшли з класу Римського-Корсакова, бо їх було більше 200!

 

Ніколай Римський-Корсаков. Кілька слів про митця та його життя.
 Римський-Корсаков став автором перших учбових програм і підручників по гармонії і теорії композиції, що не втратили актуальності до наших днів. Він є автором першого підручника з оркестрування для симфонічного оркестру, який став настільною книгою для багатьох поколінь композиторів Росії та Радянського Союзу. Римський-Корсаков ідеально знав та відчував оркестр в цілому та кожний інструмент в ньому окремо. Його так звані «правила і закони оркестрування» спиралися на досить довгий творчо-експериментальний шлях, який дозволив митцю докорінно вивчити всі можливості тогочасних музичних інструментів - як особливостей їх звучання, так і технічних проблем виконавства на них.  Свій досвід композитор детально виклав на сторінках підручника у вигляді порад та настанов молодим композиторам, при цьому в приклади тих чи інших вдалих поєднань інструментальних тембрів наводив фрагменти зі своїх партитур. 

Він давав поради навіть своїм колегам по «Могутній кучці». Наприклад, Римський-Корсаков вважав, що Мусоргський не вміє оркеструвати вірно. Це його переконання привело до втручання Римського-Корсакова в партитуру товариша з правками. На погляд багатьох музикознавців, композитор просто не зрозумів оркестрових знахідок друга, який мав надзвичайно високий музично-драматичний талант, і який можливо був більш сміливим експериментатором в роботі з оркестровими тембрами, ніж професор Петербурзької консерваторії. Після таких «втручань» ще багато років опера «Борис Годунов» Модеста Мусоргського ставилася в оркестровці Римського-Корсакова. Потім цю оперу переоркестрував Дмітрій Шостакович. Після того, як був знайдений оригінал Мусоргського, ця опера почала ставитись по всьому світові одночасно в трьох різних редакціях – авторській, Шостаковича та Римського-Корсакова. Але це не заважає їй бути одним з найкращих оперних творів в історії музики. 


Ніколай Римский-Корсаков прожив довге творче життя. Він сформувався, як й інші члени "Могутньої кучки”, під ідейним впливом російського громадського руху другої половини ХІХ ст. і протягом всього свого майже п’ятидесятирічного творчого шляху залишався виразником благородних демократичних устремлінь.

Цікавими фактами в біографії митця наповнений початок ХХ століття. В останні роки життя на свідомість та творчість композитора сильно вплинули також революційна атмосфера та громадські настрої початку ХХ століття.  Університети та інші вищі школи Росії в 1902-1906 роках перетерпіли ряд значних потрясінь. У зв’язку із загальним ходом внутрішньої політики держави академічне життя то припиняється, то поновлюється. У першому півріччі 1902 року майже у всіх вищих школах Петербурга було не до навчання. Молоддю був оголошений загальностудентський страйк. На своїх зборах студенти висували резолюції, в яких вони наполягали на автономії університетів, але разом з тим студентством висловлювалися і загальнополітичні вимоги про корінне перетворення державного ладу. Це був початок процесу розпаду Імперії, який, як завжди, почали з найбільш піддатливого для різного роду незадоволень і бунтів грунту – студентського. Композитор виявив неабияку громадянську мужність та висловив своє опозиційне ставлення до реакційної влади. Не обмежуючись виступами на засіданнях художньої ради консерваторії, композитор опублікував у газетах ряд відкритих листів-протестів, за що був звільнений з посади професора консерваторії. На знак протесту Петербурзьку консерваторію демонстративно покинуло ряд провідних професорів: композитори Алєксандр Глазунов, Анатолій Лядов, Фелікс Блуменфельд. Із зростанням опозиційного руху в країні та наростанням політичної кризи, реакційні сили змушені були піти на поступки. Консерваторія отримала відносну самостійність. Директором було обрано Глазунова, який від імені художньої ради відразу ж запросив Римського-Корсакова назад до консерваторії.

В творах тих років явно превалюють ліберальні, патріотичні, народні мотиви. Зокрема, протягом 1901-1902 років була створена сатирична опера "Кащєй Безсмертний”, що відповідала демократичним настроям російського суспільства того часу. Постановка опери в березні 1905 р. силами студентів консерваторії із наступним вшануванням і підтримкою Римського-Корсакова набули характер політичної демонстрації. Поліція перервала мітинг та заборонила продовження вечора. Незабаром було заборонено виконання творів Римського-Корсакова в Росії. В 1905 р. композитор навіть приступив до роботи над сюжетом опери "Стєнька Разін”, маючи на меті відтворення образу народного героя – визволителя народу від гніту. На жаль, ця опера з ряду обставин не була завершена.

Музична спадщина митця велика й різнопланова. Вона вміщує п’ятнадцять опер, десять симфонічних творів різних жанрів (симфонії, програмні симфонічні сюїти, капричіо, фантазії, увертюри), п’єси концертного жанру (скрипкова фантазія та фортепіанний концерт), три кантати, камерні інструментальні твори, романси та дуети, численні хорові п’єси й обробки народних пісень. Але з найбільшою повнотою та міццю величезний талант Римського-Корсакова розкрився в його оперних та симфонічних творах, кращі з яких належать до шедеврів світового музичного мистецтва. В оперній творчості митця втілилися основні традиції і тенденції вітчизняного і світового культурного і музичного життя кінця ХІХ – початку ХХ століть. Композитор став піонером новаторських прийомів в сфері оркестрового мислення. Принципи жанрово-епічного, казкового симфонізму відбилися у партитурах його учнів – Глазунова, Лядова, Іпполітова-Іванова. Вплив його оперних народно-побутових сцен помітно в хорових епізодах опер Аренського та інших його молодших сучасників. Деякі особливості корсаковської лірики набули свого подальшого своєрідного перетворення та розвитку у лірико-споглядальних сторінках творів Рахманінова. Численні спадкоємні зв’язки зі спадщиною композитора існують у творчості багатьох його нащадків, як вітчизняних, так і зарубіжних.

Але не тільки на музичне мистецтво мала вплив творчість Римського-Корсакова. «Чародійні звучності» партитур його фантастичних казкових опер («Снігуронька», «Ніч перед Різдвом», «Садко», «Казка про Царя Салтана» тощо) сприяли також прогресу російської сценічно-декоративного театрального (і не тільки) живопису.

 

Нажаль, в Національній опері України не ставиться жодна з фантастично-казкових опер Римського-Корсакова і ми з вами позбавлені можливості отримати задоволення від всіх тих зачарувань, які обіцяють нам партитури композитора. Але будемо мати надію, що все ж таки колись нам заспіває зі сцени свої дивні пісні Лель - герой опери "Снігуронька", та сяде на свій корабель Садко, щоб поринути у світ дивовижних морських пригод разом з нами, слухачами.

Категория: Русская музыка | Добавил: Ёлка (21.12.2009)
Просмотров: 5168 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 3.6/7
Всего комментариев: 1
1 иван  
0
чудная работа

Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Категории раздела
Западно-европейская музыка [1]
Русская музыка [3]
Украинская музыка [11]
Поиск
Обновление архива
Барвинский - Прелюдии 

Барвинский - Пьесы для фортепиано 

Степовий - Прелюд пам'яті Тараса Шевченка 

Микола Колесса - твори для фортепіано 

Нестор Нижанківський - "Коломийка" 

Нижанківський - "Вальс" для фортепіано 

Нестор Нижанківський - "Спомин" для фортепіано 

Ревуцький. "Їхав козак на війноньку" 

Майборода. Симфонії №1, №3 

Штогаренко. Симфонія № 1 "Моя Україна", Симфонія № 4 "Київ" 

Микола Колесса. Симфониї № 1, №2 

Ревуцький. Симфонія № 2, Фортепіанний концерт № 1 

Скорик. Опера "Мойсей" 

Стеценко. Вокальні твори 

Гаврилець. Обробки колядок. 

Гаврилець. „Засвічу свічу” 

Гаврилець. Духовні твори 

Гаврилець. „Кроковеє колесо” (фольк-концерт на народні тексти) 

Людкевич. "Сонце заходить" 

Гаврилець. „Нехай воскресне Бог” (Великодній концерт) 

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
реклама

Copyright MyCorp © 2024
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz